СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОЇ СИСТЕМИ
ДАВНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вивчаючи самостійно цю тему, студенти повинні зосередити увагу на проблемі самобутності української літератури давнього періоду, її впливі на подальший розвиток нової української літератури; з’ясувати роль і місце давньої української літератури у всеєвропейському культурному контексті; знайти відповіді на такі питання: особливості перекладної й оригінальної давньої ук­раїнської літератури, становлення і розвиток системи жанрів ук­раїнської літератури, основні тенденції розвитку української лі­тературної мови. Студентам потрібно звернути увагу на творчий доробок найвідоміших авторів давньої української літератури (І. Вишенський, Г. Сковорода та ін.).

§ 1. Українська художня література як фактор гуманізації сучасної професійної освіти

Що розуміють під поняттям
«література», «художня література»?
Література (лат. — написане, рукопис) — це:

1. сукупність писаних і друкованих творів того чи іншого народу, епохи або людства;
2. література художня — різновид мистецтва, мистецтво слова, що відображає суспільне життя в художніх образах;
3. сукупність творів писемності для вивчення якогось предмета або питання.

Художня література вивчає дійсність у художніх образах, формує відповідно до того чи іншого часу відповідний естетичний ідеал, тобто певний взірець досконалості, найвищу мету праг-
нень. Художня література як одна з форм суспільної свідомості відіграє значну роль у становленні особистості, виконуючи такі функції: естетичну (вона дає нам змогу насолоджуватися художнім твором, формує наші уявлення про світ за допомогою системи художніх образів, художніх узагальнень); пізнавальну (ми пізнаємо світ через емоції, почуття); інформаційну (художніми засобами повідомляє про естетичний розвиток, культуру певних епох) та інші функції.
Мова художньої літератури є важливою складовою творення національної свідомості, національної мовної моделі світу. Тож талановитий письменник є не лише носієм літературної мови, а й активним її творцем.
Що вкладають у поняття «українська література»?
До недавнього часу під українською літературою ми розуміли тільки творчість наших письменників у межах української літератури (Радянської України). Сучасне розуміння поняття «українська література» об’єднує творчість письменників, які народилися і працювали у політичних межах сучасної України, а також на етнографічних територіях, що входили до складу Росії (наприклад, творчість кошового кубанських козаків, друга Т.Шевченка Якова Кухаренка, літературна діяльність Василя Барки, який наприкінці 20-х р. навчався і працював на українському відділенні філологічного факультету Краснодарського педінституту на Кубані), Польщі (на Лемківщині народився Б. І. Антонич, уродженцем Холмщини був історик, письменник і літературознавець М. Грушевський), письменників діаспори — Канади, США, Ла­тинської Америки, Австралії, Німеччини.