Тема 4. Невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності

4.1. Методичні поради до вивчення теми
Розпочинати вивчення цієї теми слід зі з’ясування поняття невизначеності та особливостей функціонування підприємств в її умовах. Невизначеність — це об’єктивна неможливість отримати абсолютне знання про об’єктивні і суб’єктивні чинники функціонування системи, неоднозначність параметрів системи. Існування невизначеності зумовлено сукупністю причин, проте усунути її неможливо, оскільки вона є елементом об'єктивної дійсності. Розкривши сутність невизначеності та джерела її появи, необхідно перейти до розгляду її видів за такими класифікаційними ознаками: залежно від засобів визначення ймовірності; за ступенем імовірності настання подій; за об’єктом невизначеності. Розрізняють статиc­тичну і нестатистичну невизначеність; повну та часткову невизначеність, повну визначеність; людську, технічну та соціальну невизначеність. Докладніше необхідно ознайомитися з видами невизначеності за ступенем імовірності настання подій.
Другий блок питань стосується особливостей прийняття рішень в умовах невизначеності, яка є їхнім невід’ємним атрибутом. Варто зазначити, що для вибору оптимальної стратегії в ситуації невизначеності використовують кілька критеріїв: Вальда, максімакса, Гурвіца, Севіджа. Розпочати вивчення цього проблем­ного питання потрібно з розгляду особливостей побудови статичної ігрової моделі, яка використовується для прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику. У загальному вигляді модель задається у вигляді матриці, рядки якої — це можливі альтернативні рішення, а стовпчики — стани системи (середовища). Потім необхідно дослідити й визначити змістову харак­теристику кожного з критеріїв, звернувши увагу на особливості їх використання.
Одним із найважливіших питань під час розгляду теми є теорія корисності в системі процесів прийняття ГР. Корисність виражає ступінь задоволення суб’єкта (особи) від споживання товару або виконання будь-якої дії. Вивчаючи питання цього напря­му, варто насамперед розкрити сутність понять корисності та її функції, розглянути аксіоми раціональної поведінки, зрозуміти зміст лотереї та її детермінованого еквівалента.
Далі потрібно перейти до визначення умов схильності, несхиль­ності та байдужості особи, яка приймає рішення, до ри-
зику. Умова схильності до ризику набуває такого вигляду: , тобто корисність очікуваного доходу менша, ніж очікувана корисність. Умова байдужості до ризику набуває такого вигляду: . Умова несхильності до ризику набуває такого вигляду: , тобто, корисність сподіваного доходу більша, ніж очікувана корисність. При цьому варто звернути увагу на розмір премії за ризик за різних умов схильності.
Як було зазначено на початку вивчення блоку питань, по­в’язаних з теорією корисності, для завдань прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності принцип оптимальності вибору часто описується за допомогою функції корисності. У межах цього аспекту насамперед слід розглянути можливі варіанти функцій корисності. Потім слід ознайомитися з методикою побудови функ­ції корисності для будь-якого економічного показника.
4.2. План семінарського заняття

1. Сутність і види невизначеності.
2. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності.
3. Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте зміст та основні причини появи невизначеності.
2. Схарактеризуйте види невизначеності та наведіть приклади.
3. У чому полягає зміст критеріїв Вальда та Гурвіца?
4. Сформулюйте принципи максімакса й мінімакса та поясніть на прикладі їх сутність.
5. Сутність корисності.
6. Чим відрізняється корисність від середньої очікуваної корис­ності?
7. Охарактеризуйте просту і складену лотерею.
8. Дайте визначення функції корисності та наведіть її приклади. Сформулюйте основну властивість функції корисності.

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Проблема невизначеності в межах сучасної економічної теорії.
2. Вибір рішення з використанням критерію Ходжа—Лемана.
3. Оптимальність за Парето.
4. Аксіоми раціональної поведінки за Дж. Нейманом та О. Мор­генштерном.
5. Напрями зниження невизначеності в господарській діяльнос­ті підприємства.
6. Графіки функцій корисності.

Література

1. Андрейчикова А. Н. Неопределенность как источник возникновения риска экономической деятельности // Академіч. огляд. — 2002. — № 1. — С. 71—75.
2. Вiтлiнський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 292 с.
3. Вiтлiнський В. В. Ризик у менеджменті. — К.: ТОВ «Борисфен», 1996. — 326 с.
4. Воронцовский А. В. Управление рисками: Учеб. пособие. — 2-е изд., испр. и доп. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та; ОЦЭМ, 2004. — 458 с.
5. Дубров А. М. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Учеб. пособие для студ. вузов. — М: Финансы и статистика, 1999. — 176 с.
6. Князевская Н. В., Князевский В.С. Принятие рискованных решений в экономике и бизнесе. — М.: Контур, 1998. — 160 с.
7. Лобанов А., Чугунов А. Риск-менеджмент // РИСК. — 1999. — № 4. — С. 43 — 52.
8. Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2003. — 188 с.
9. Шахов В. В. Теория и управление рисками в страховании. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 224 с.
10. Шапкин А. С. Экономические и финансовые риски. Оценка, управления, портфель инвестиций: Монография. — М.: Изд-торг. корпорация «Дашков и Ко», 2003. — 504 с.
11. Ястремський О. I. Основи мікроекономіки: Підручник. — К.: Знання, 1998. — 674 с.
12. Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений: Пер. с англ.; Под. ред. И. И. Елисеевой. — М.: Аудит; ЮНИТИ, 1997. — 590 с.

4.3. Термінологічний словник
Корисність — ступінь задоволення суб’єкта (особи) від споживання товару або виконання будь-якої дії.
Критерії (правила) обґрунтування ГР в умовах невизначеності: Вальда, максімакса, Гурвіца, Севіджа.
Невизначеність— об’єктивна неможливість отримання абсолютного знання про об’єктивні і суб’єктивні чинники функціонування системи, неоднозначність параметрів системи.
Функція корисності — деяка функція U(x), визначена на множині переваг, якщо вона монотонна, тобто з того, що Х<У випливає U(Х)<U(Y).
4.3. Навчальні завдання
Теми доповідей

1. Невизначеність як джерело виникнення підприємницьких ризиків.
2. Особливості функціонування підприємств в умовах невизначеності.
3. Критерії оптимальності за умов повної невизначеності.
4. Застосування теорії корисності під час прийняття рішень.
5. Теорія корисності і страхування.

Питання для дискусій

1. Чи завжди невизначеність є негативним явищем для суб’єкта господарювання? Обґрунтуйте відповідь.
2. Як за допомогою поняття лотереї визначити різне ставлення до ризику?

Які ви знаєте завдання фінансово-економічного характеру, розв’язувані за допомогою теорії корисності?

4.5. Завдання для перевірки знань

Тести

• За якою формулою за рівнем імовірності випадання подій можна розрахувати повну невизначеність?
•  Lim Pi = 0;
•  Lim Pi = 1;
•  0 < Lim Pi < 1.
• Які розрізняють типи невизначеності залежно від засобів визначення ймовірності?
•  об’єктивна;
•  статична;
•  суб’єктивна;
•  нестатична;
•  випадкова.
• За ступенем імовірності настання подій розрізняють:
•  об’єктивну невизначеність;
•  повну визначеність;
•  повну невизначеність;
•  суб’єктивну невизначеність;
•  часткову невизначеність.
• Невизначеність як можливість відхилення результату від очікуваного (або середнього) значення як в меншу, так і в більшу сторону, — це:
•  «спекулятивна» невизначеність;
•  «чиста» невизначеність.
• Яка з наведених нижче причин сприяє виникненню невизначеності під час реалізації ГР в організації?
•  брак повної та достовірної інформації;
•  поганий настрій керівника під час розроблення ГР;
•  несправність комп’ютера.
• Критерій песиміста, що орієнтується на кращий з гірших результатів, вважається фундаментальним критерієм. Йдеться про:
•  критерій Гурвіца;
•  критерій Вальда;
•  критерій Севіджа.
• Використання критерію є доцільним тільки за умови достатньої фінансової стабільності підприємства, коли є впевненість, що випадковий збиток не призведе до повного краху. Ідеться про:
•  критерій Гурвіца;
•  критерій Вальда;
•  критерій Севіджа.
• Це правило називають ще правилом оптимізму—песимізму. Йдеться про:
•  правило Гурвіца;
•  правило максимін;
•  правило мінімакс.
• Умова, за якої корисність очікуваного доходу менша, очікуванна корисність — це умова:
•  схильності до ризику;
•  несхильності до ризику;
•  байдужості до ризику.
• Взаємозв’язок ризику з функціями корисності визначається поняттям
• «страхова сума»;
• «детермінований еквівалент лотереї»;
• «премія за ризик».