Тема 3. ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
ВИРОБНИЦТВ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО
КОМПЛЕКСУ ТА ЇХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ
ПОКАЗНИКИ
3.1. Сучасний стан і перспективи
розвитку енергетики України
Усі технологічні процеси в промисловості пов’язані з витратою виділеної енергії або із взаємним перетворенням одного виду енергії в інший. В Україні створений та працює паливно-енергетичний комплекс, який є основою функціонуван-
ня усього суспільного виробництва та використання енергоре-
сурсів.
Кожна країна планує розвиток енергетики в залежності від ситуації, яка реально складається, відчуваючи вплив загальносвітових тенденцій і враховуючи перш за все зростаючі економічні вимоги суспільства.
Україна має структуру енергетики, що формувалась упродовж 1920—2005 р. Технологічні процеси і більшість її складових визначались наявністю ресурсів та енергетичною політикою колишнього Радянського Союзу. До 80-х років основою виробництва електроенергії в Україні була теплова та гідроенергетика. Надалі будують атомні електростанції. І в 1990 році в загальному виробництві енергії частка вугілля становила 24,5 %, мазуту 12,4 %, газу 36,4 %, гідроенергії 3,5 % і ядерної енергії 23,4 %. У 1997 році вони становили відповідно: 26,8 %, 2,7 %, 21,8 %, 5,4 %, 43,3 %. Пріоритетними у виробництві енергії є теплові та атомні електростанції. Для теплових електростанцій частка вугілля в 1998 році зросла до 53 % мазуту зменшилась до 6 % і газу до 41 %. Для теплових електростанцій України сировинною базою є вугілля, запаси якого наближаються до 120 млрд тонн, розвідані запаси 46,0 млрд тонн, в тому числі енергетичного вугілля 32,1 млрд тонн. Таким чином Україна на сотні років забезпечена своїм твердим паливом.
 
 Рис. 3.1. Річний видобуток вугілля
 
 Рис. 3.2. Видобуток нафти і газового конденсату в Україні
 
 Рис. 3.3. Видобуток газу і газового конденсату в Україні
 
 Рис. 3.4. Обсяги споживання природного газу в Україні
Таблиця 3.1
ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
№ з/п |
Показники |
Роки |
Програма
«Українське
вугілля» |
1991 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2005 |
2010 |
1 |
Кількість видобувних підприємств, усього |
290 |
257 |
239 |
229 |
224 |
210 |
200 |
193 |
170 |
162 |
|
у тому числі: —шахт |
282 |
251 |
233 |
223 |
218 |
207 |
197 |
190 |
167 |
159 |
|
— розрізів |
8 |
6 |
6 |
6 |
6 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
2 |
Виробнича потужність на 01.01. відповідного року, всього млн тонн |
192,8 |
143,3 |
129 |
121 |
115,4 |
115,4 |
111,2 |
109,6 |
106,8 |
106,2 |
3 |
Видобуток рядового вугілля, млн тонн |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
у тому числі для |
135,6 |
83,6 |
71,7 |
75,9 |
76,2 |
81,0 |
80,3 |
83,4 |
100,0 |
106,1 |
|
— коксування |
55,3 |
29,5 |
27,3 |
31,6 |
31,9 |
39,4 |
38,5 |
40,0 |
42,2 |
47,1 |
|
— енергетики |
80,3 |
54,1 |
44,3 |
44,3 |
44,3 |
41,6 |
41,7 |
43,4 |
57,8 |
68,9 |
4 |
Рівень видобутку з комплексних механізованих вибоїв (КМВ), % |
70,8 |
78,3 |
81,4 |
82,8 |
82,0 |
84,0 |
87,1 |
88,7 |
88,3 |
89,4 |
5 |
Середньодобове навантаження, усього, тонн за добу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
— на очисний вибій |
271 |
242 |
245 |
289 |
312 |
342 |
381 |
448 |
440 |
470 |
|
— на КМВ |
418 |
355 |
357 |
241 |
463 |
590 |
613 |
687 |
670 |
705 |
6 |
Рівень механізованого проведення виробок, % |
81,4 |
74,3 |
71,9 |
73,7 |
69,6 |
72,6 |
70,3 |
75,2 |
84,0 |
84,6 |
7 |
Рівень проведення виробок комбайнами, % |
29,2 |
29,4 |
33,8 |
36,8 |
34,0 |
37,8 |
41,4 |
43,5 |
45,8 |
49,8 |
8 |
Середньомісячна продуктивність праці робітника з видобутку вугілля, тонн |
22,1 |
16,5 |
15,3 |
18,4 |
19,6 |
21,4 |
21,2 |
25,3 |
25,7 |
28,0 |

Річний видобуток вугілля наведено на рис. 3.1. Більшість шахт експлуатуються понад 30—50 років, ступінь зношення основних фондів зріс до 60—70 %. Тому буде проведено реконструкцію діючих і побудову нових шахт з впровадженням нової техніки і технології виробництва, які забезпечать значне зростання продуктивності, безпеки праці; покращаться ТЕП роботи вугільної промисловості (див. табл. 3.1). І в найближчий час видобуток має зрости до 100—110 млн тонн вугілля в рік, які необхідні для нормального функціонування народного господарства України, при реалізації в повному обсязі програми «Вугілля України — 2010». Виконуючи цю програму, яка технічно і технологічно спроможна значно розвинути вугільну галузь, як умовне забезпечення енергетичної безпеки України, передбачається зниження затрат суспільства на своє енергетичне забезпечення, вдосконалення виробничих сил держави для підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності.
Складні гірничо-геологічні умови, недостатнє фінансування і низка суб’єктивних і об’єктивних чинників призвели до падіння видобутку вугілля зі 135,6 млн тонн у 1991 р. до 74,8 млн тонн у 1996 р.
На сьогодні вугільна галузь налічує 668 підприємств із яких, окрім шахт, 19 науково-дослідних установ і науково-технічних центрів, 19 машинобудівних заводів і ряд інших підприємств.
У 1996—2002 роках науковцями галузі були створені високопродуктивні шахтні очисні комплекси МКД 90, потужні прохідницькі комбайни П 110, П 220, нові потужні скрепкові та стрічкові конвеєри, нові технології кріплення гірничих виробок ДОН ВУП та ІГТМ НАНУ, технології збагачення вугілля і ряд інших розробок, що відповідають кращим світовим зразкам.
Нафта і газ відіграють важливу роль у загальному балансі енергоресурсів України. Обсяги видобутку і споживання нафти і газу за минулі роки показано на рис. 3.2, 3.3, 3.4. |